Київський окружний адміністративний суд скасував три скандальні податкові повідомлення-рішення (ППР) Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проти АТ «Айбокс банк». Загальна сума донарахованих податків та штрафів сягала астрономічних 7,234 мільярда гривень.
Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 320/5602/24 від 28 вересня 2026 року.
Позов до суду подав особисто мажоритарний акціонер банку Дробот Володимир Іванович, який володіє 73,927897% акцій фінустанови.
У чому полягала схема претензій ДПС?
Після того як у березні 2023 року Нацбанк ухвалив рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію «Айбокс Банку», податківці прийшли з позаплановою виїзною перевіркою за 2021–2022 роки. За її результатами фіскали виписали три ППР:
- 6,656 млрд грн (з урахуванням 1,331 млрд грн штрафу) — за нібито незатримання та невнесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);
- 554,7 млн грн (із них 110,9 млн грн штрафу) — за нібито заниження військового збору;
- 23,37 млн грн — за заниження податку на прибуток.
Логіка податківців була наступною:
«Податковий агент для всього інтернету»: ДПС вирішила, що при здійсненні транзакцій, еквайрингу та переказі коштів на користь клієнтів-юридичних осіб банк повинен був утримувати ПДФО та військовий збір з кожної фізособи-отримувача! При цьому податкова навіть не спромоглася надати перелік фізосіб, з яких банк нібито мав утримати гроші.
Претензії до торгових марок та послуг: Податківці «зняли» з витрат банку 88,7 млн грн комісій за використання роялті/торгових марок (ТОВ «Ланністерс», ТОВ «Убервальд» тощо) та послуги із залучення клієнтів, обґрунтувавши це тим, що контрагенти існували недовго, а їхні вебсайти були створені нещодавно.
«Занижені» відсотки за кредитами: Податкова заявила про «заниження доходів» на 53,4 млн грн через надання кредитів під «наймінімальніші ставки» (зокрема 6% річних для ТОВ «Рефіл» під заставу депозиту) та трактувала гарантійне грошове покриття для платіжних операторів як «приховані кредити».
Що встановив та вирішив суд?
Суддя Лапій С.М. повністю задовольнив позов Володимира Дробота:
Право акціонера на захист: Ліквідатор від Фонду гарантування вкладів (ФГВФО) не оскаржив мільярдні ППР, що роздуло кредиторську заборгованість. Оскільки ці борги перевищували всі активи банку (2,4 млрд грн), акціонер Володимир Дробот ризикував втратити залишок майна та отримати позови про субсидіарну відповідальність власним майном. Суд визнав його право особисто оскаржувати ППР.
Банк — це не податковий агент за чужими угодами: При виконанні операцій з приймання та переказу платежів (ACCOUNT2CARD, інтернет-еквайринг) банк надавав суто розрахункові та технологічні послуги клієнтам-юридичним особам. Банк не виплачував фізособам власні доходи, а отже, не був їхнім податковим агентом.
Експертизи знищили позицію ДПС: Три незалежні судові економічні експертизи (включаючи ДНДЕКЦ МВС України) підтвердили, що висновки податкової про заниження ПДФО та військового збору на мільярди гривень є документально необґрунтованими.
Свобода договору та бізнес-рішень: Законодавство не встановлює мінімальних чи максимальних процентних ставок за кредитами. Ставка 6% була повністю забезпечена депозитом у 55 млн грн.
Втручання податкової у фінансову модель банку було визнано протиправним порушенням принципу freedom of contract.
